Стаття

Вікові особливості взаємозв’язків гостроти та швидкості зорових сприймань із ефективністю захисних тактичних дій юних футболістів 11-15 років

Володимир Степаненко
Взято з Том 1, № 1, 2022 Сторінки 31–35
Отримано
12.02.2022
Доопрацьовано
06.04.2022
Прийнято
26.05.2022
Переглядів
434

Анотація

Вступ. У даній статті представлені результати досліджень вікових особливостей взаємозв’язків гостроти та швидкості зорових сприймань із ефективністю захисних тактичних дій юних футболістів 11-15 років. Основним аналізатором у спортсменів ситуаційних видів спорту є зоровий аналізатор, збудливість якого вища, ніж у слухового аналізатора. Очевидно, що об’єктивним відображенням ефективності роботи зорового аналізатора є показники гостроти та швидкості зорових сприймань. Відмічено, що у дитячому та підлітковому віці є сприятливі передумови для навчання та удосконалення тактичних дій. Визначена необхідність дослідження впливу гостроти та швидкості зорових сприймань на ефективність та надійність виконання захисних тактичних дій юними футболістами. Мета дослідження – визначити вікові особливості взаємозв’язків гостроти та швидкості зорових сприймань із ефективністю захисних тактичних дій юних футболістів 11-15 років. Результати: встановлено необхідність вдосконалення захисних тактичних дій юних футболістів із урахуванням впливу на ефективність їх виконання гостроти та швидкості зорових сприймань. Висновки: з 11 до 15 років постійно зростає кількість та значущість кореляційних зв’язків між гостротою та швидкістю зорових сприймань і ефективністю захисних тактичних дій юних футболістів 11-15 років. Таким чином здатність до підтримання високого рівня гостроти та швидкості зорових сприймань справляє неабиякий вплив на ефективне виконання юними футболістами захисних тактичних дій

Ключові слова

Використані джерела

[1] Makarenko, M.V., Lyzohub, V. S., Kozhemiako, T.V. & Chernenko, N.P. (2011). Age peculiarities of central information processing speed in countries with different levels of financial instability of irreversible processes. Physiological Journal, 1(57), 88-93.

[2] Lyzohub, V.S., Pustovalov, V.O., & Suprunovych, V.O. (2014). Preparedness of football players of 13-14 years old with different individual-typological properties of the higher parts of the central nervous systemScience and Education, 8,114-118.

[3] Lysenchuk, H.A. (2003). Football training management. Kyіv: Olympic Literature.

[4] Nykolaenko, V.V., & Shamardyn, V.N. (2015). Multiyear training of young football players. The path to success. Kyiv: Summit Books.

[5] Nikolaienko, V.V. (2014). Technology of improving tactical and technical skills at the stages of long-term training of football playersYouth Scientific Bulletin of Lesya Ukrainka Eastern European National University, 13, 59-63.

[6] Nikolaienko, V.V. (2014). Management of training of young football players on the basis of individual peculiarities of development of a child’s organismSlobozhansky Scientific and Sports Bulletin, 2(40), 104-110.

[7] Nykolaenko, V.V. (2014). Rational system of long-term training of football players to achieve the highest sportsmanship. Kyiv: Bibliography.

[8] Stepanenko, V.M. (2020). Age-related changes in the morphofunctional state and special physical fitness of young football players at the stage of preliminary basic training. Kyiv: KNT.

[9] Priymak, S., et al. (2020). Modeling of functional support of sports activities of biathletes of different qualifications. Journal of Human Sport and Exercise, 16(1), 136-146. doi: 10.14198/jhse.2021.161.12.

[10] Oscar, P. (2012). Еl juego de posicion Del F.C. Barcelona. Concepto y entrenamiento. Vigo: Moreno & Conde.

[11] Report on Youth Academies in Europe: Youth development central for the future of club football. (n.d.). Retrieved from https://www.ecaeurope.com/media/2730/eca-report-on-youth-academies.pdf.

ЦИТУВАТИ

Stepanenko, V. (2022). Age peculiarities of interrelationships of acuity and speed of visual perceptions with efficiency of defensive tactical actions of young football players of 11-15 years old. Theory and Practice of Physical Culture and Sports, 1(1), 31-35. https://doi.org/10.31470/2786-6424-2022-1(1)-31-35