Анотація
Вступ. Аналіз сучасного стану та узагальнення даних спеціальної літератури підтверджують педагогічний потенціал хореографії у формуванні координаційних здібностей молодших школярів. Мета дослідження – дослідити сенситивні періоди в розвитку координаційних здібностей молодших школярів та визначити ефективність засобів хореографії при їх формуванні. Методи дослідження: аналіз і узагальнення науково-методичної літератури та передової педагогічної практики, педагогічне тестування (здібність до збереження рівноваги – за методикою Бондаревського; здібність до управління часовими, силовими та просторовими параметрами рухів – за показниками човникового бігу 3х10м.,с; здібність до відчуття часу – за показниками бігу на місці протягом 10с, 30с, 60с, (с); здібність до управління просторовими параметрами рухів – за показниками ходьби по прямій 7м. без зорового орієнтиру, (см); здібність до точності рухів – за результатами накидання кілець на штатив з відстані 1,5м, 2,5м, 3,5м, (кількість влучень); здібність до відчуття ритму вимірювали за показниками ігрового завдання «Передай телеграму», (бал); здібність до координованості рухів – за показниками тесту три перекиди вперед з виходом у в. п., (с); здібність до диференціювання м’язових зусиль – за показниками кистьової динамометрії в повну силу та 50% від максимальної сили, (кг)), методи математичної статистики (Х ,σ, m, t – критерію Стьюдента при рівні значущості не нижче 0,05). У дослідженні прийняли участь 278 учнів початкової школи №7 м. Переяслава. Результати дослідження. Виявлено найсприятливіші періоди для формування координаційних здібностей у молодших школярів, а саме: диференціювання м'язових зусиль – у хлопчиків від 8 до 10 років, у дівчаток від 7 до 8 років (Р<0,05); відчуття рівноваги – у хлопчиків від 7 до 8, у дівчаток від 7 до 10 років (Р<0,05); відчуття ритму – у хлопчиків від 7 до 8, у дівчаток від 7 до 9 років (Р<0,05); точність рухів – у хлопчиків від 7 до 8, у дівчаток від 9 до 10 років (Р<0,05); просторова орієнтація – у хлопчиків від 8 до 9 років, у дівчаток від 7 до 8 років (Р<0,05). Як у хлопчиків так і у дівчаток, сприятливим періодом для розвитку координованості рухів є вік від 7 до 8 років (Р<0,05), а відчуття часу – від 7 до 9 років, але у дівчаток показники не достовірні. Висновки. Доведена ефективність засобів хореографії при формуванні основних компонентів координаційних здібностей молодших школярів за умови врахування величини педагогічних дій вибіркової спрямованості та їх раціональне співвідношення з темпами активності
Ключові слова
координаційні здібності, хореографія, молодший шкільний вік
Використані джерела
[1] Bajek, M., et al. (2015). Benefits of implementing a dance unit in physical education. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 28(5), 43-45. doi: 10.1080/08924562.2015.1066613.
[2] Burkhardt, J., & Brennan, C. (2012). The effects of recreational dance interventions on the health and wellbeing of children and young people. A systematic review. Arts & Health: An International Journal for Research, Policy and Practice, 4(2), 148-161. doi: 10.1080/17533015.2012.665810.
[3] Chuprun, N.F. (2014). Formation of primary school pupils’ coordination abilities while engaging in choreography. (PhD dissertation, National Pedagogical Dragomanov University, Kyiv, Ukraine).
[4] Cone, S.L. (2015). An innovative approach to integrating dance into physical education. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 86(7), 3-4. doi: 10.1080/07303084.2015.1064669.
[5] Davies, M. (2003). Movement and dance in early childhood. London: Paul Chapman Publishing.
[6] el-Sherif, J.L. (2016). Learning, teaching and assessing dance in physical education. A Journal for Physical and Sport Educators, 29(5), 31-36. doi: 10.1080/08924562.2016.1205540.
[7] Firileva, Zh.E., & Saikina, E.G. (2007). The program of additional education of health therapeutic and preventive dance for preschoolers and school age (Fitness-Dance). Saint-Petersburg: A.I. Herzen Russian State Pedagogical University.
[8] Holenkova, Yu.V., & Palchuk, N.I. (2004). The influence of rhythm and dance to the physical fitness of children of primary school age. Physical Education Theory and Methodology, 3, 39-43. doi: 10.17309/tmfv.2014.3.1106.
[9] Huang, S.Y., Hogg, J., Zandieh, S., & Bostwick, S.B. (2012). A ballroom dance classroom program promotes moderate to vigorous physical activity in elementary school children. American Journal of Health Promotion, 26(3), 160-165.
[10] Krneta, Z., Drid, P., Jakšić, D., Bala, G., Stojanović, M., & Ostojić, S. (2014). Effects of kinesiological activity on preschool children’s motor abilities. Science & Sports, 29, р. 48. doi: 10.1016/j.scispo.2014.08.096.
[11] Lenoir, M., Bardid, F., Huyben, F., Deconinck, F., Seghers, J., & de Marelaer, K. (2014). The effectiveness of “Multimove”: A fundamental motor skill intervention for typically developing young children. Science & Sports, 29, p. 49. doi: 10.1016/j.scispo.2014.08.097.
[12] Liakh, V.I. (2006). Coordination abilities. Moscow: Division.
[13] Little, S., & Tina Hall, T. (2017). Selecting, teaching and assessing physical education dance experiences. Journal of Physical Education, Recreation & Dance, 88(3), 36-42. doi: 10.1080/07303084.2016.1260075.
[14] Rafferty, S., Redding, E., Irvine, S., & Quin, E. (2007). The effects of a one-year dance-specific fitness training program on undergraduate modern dance students: Аn experimental study. Journal of Dance Medicine & Science, 11(1), article number 16.
[15] Roters, T.T. (2007). The lesson of rhythmic as a component of physical and spiritual schoolchildren’ development. Pedagogy, Psychology and Methodical and Biological Problems of Physical Education and Sport, 5.
[16] Sansom, A. (2013). Dance with connections to moving and playing in the early years. In B. Clark, A. Grey, & L. Terreni (Eds.), Arts in early childhood education: kia tipu te wairua toi: fostering the creative spirit (pp. 100-112). Auckland: Pearson.
[17] Sansom, A. (2015). Empowering encounters in New Zealand early childhood settings. In Dance education around the world. Perspectives on dance, young people and change (pp. 22-31). New York: Routledge. doi: 10.4324/9781315813578.
[18] Sansom, A.N. (2013). Daring to Dance: Making a case for the place of dance in children’s and teachers’ lives within early childhood settings. In F. McArdle, & G. Boldt (Eds.), Young children, pedagogy and the arts: ways of seeing (pp. 34-49). New York: Routledge.
[19] Vilchkovskyi, E.S., & Kurok, O.I. (2007). Physical education of children in pre-school institution. Sumy: University Book Publishing House.