Мета дослідження  – комплексна характеристика зміни показників фізичної підготовленості та функціональних можливостей дівчат підліткового віку залежно від рівня рухової активності під впливом аеробних навантажень. Дослідження проводилося на базі Переяславської гімназії №  3 (Київська область) упродовж 17 березня – 25 травня 2025 року та включало аеробну програму з двома етапами вимірювання, що дозволило проаналізувати динаміку фізичної підготовленості й функціональних показників серцево-судинної системи дівчат-підлітків із різним рівнем рухової активності. Було з’ясовано, що у групі високої активності дистанція шестихвилинного бігу зросла з 900 ± 100 м до 1 130 ± 90 м (+25,6 %), тоді як у низької активності – з 820±95 м до 950±85 м (+15,9 %). Кількість присідань за 30 с збільшилася на +45 % (із 20±4 до 29±3) проти +33,3 % (із 18±4 до 24±3). Показники човникового бігу 4×9 м покращилися помірно: -1,1 с у високої активності та -0,7 с у низької. Функціональні зміни серцево-судинної системи проявилися зниженням частоти серцевих скорочень у спокої на -11,4 % та -7,3 % відповідно, приростом відновлення за першу хвилину на +54,5 % проти +44,4 %, а також зниженням індексу Руф’є-Діксона на 29,7  % і 21,6  %, що відображає покращення функціонального стану. Кореляційний аналіз підтвердив, що рівень рухової активності статистично пов’язувався із масштабом адаптаційних змін (r=0,68-0,72; p<0,01). Таким чином, вихідний руховий статус визначав тренувальну чутливість дівчат-підлітків і впливав на характер змін фізичної підготовленості та функціональних показників. Отримані дані можуть бути використані вчителями фізичної культури, тренерами та фахівцями оздоровчих програм для диференціації навантаження з урахуванням вихідного рівня рухової активності дівчат

рухова активність; тренувальний вплив; м’язова витривалість; швидкість відновлення; серцево-судинна система; дівчата 13-15 років; фітнес-програми