Мета дослідження – визначення впливу елементів олімпійської освіти на формування культури здоров’я, мотивації до фізичної активності та розвиток фізичних якостей учнів 7-9 класів. Методологія включала порівняльний аналіз сучасних елементів олімпійської освіти з традиційними елементами фізичної культури та проведення педагогічного експерименту. Основні результати дослідження продемонстрували позитивний вплив олімпійської освіти на мотиваційно-ціннісну сферу та фізичну підготовленість школярів. Експериментальна група показала вищу динаміку змін порівняно з контрольною. Частка відповідей «4-5» щодо задоволення фізичною активністю, інтересу до змагань, готовності тренуватися та сприйняття олімпійських цінностей зросла на 20-35 %, тоді як у контрольній групі зміни не перевищували 2-3 %. Показники фізичної підготовленості також засвідчили переваги впроваджуваної програми. У бігу на 30 м швидкість покращилась з 6,4 до 5,9 с, у бігу на 60 м – з 12,2 до 11,3 с. Середні показники тестової вправи («човниковий біг» 4×9 м) зменшилися з 12,8 до 11,9 с. Аналогічна тенденція спостерігалася у зміні силових показників, а саме: силова витривалість зросла з 12 до 17 повторень, вибухова сила – з 157 до 173 см. Найбільше зростання зафіксовано у тесті PACER: з 56 до 78 відрізків, що становить збільшення дистанції з 1 120 до 1 560 м – показник, який безпосередньо відображає покращення аеробної витривалості. Практичне значення роботи полягає у розробці рекомендацій щодо інтеграції елементів олімпійської освіти у шкільний курс фізичної культури, що довело їх ефективність у реальних умовах. Отримані дані можуть бути використані вчителями фізичної культури, адміністраціями закладів освіти, розробниками навчальних програм, тренерами дитячо-юнацьких спортивних шкіл та фахівцями з позашкільної освіти 

ціннісна орієнтація; змагальні форми; командна взаємодія; внутрішня мотивація; фізична підготовленість; підлітки