ISSN 2786-6432 e-ISSN 2786-6424 UDC 796
Подати статтю

Теорія і практика фізичної культури і спорту

Стаття

Аналіз ефективності дистанційного навчання з фізичної культури у закладах вищої освіти

Наталія Пангелова, Андрій Півовар, Тетяна Кравченко
Взято з Том 4, № 2, 2025 Сторінки 22–31
Отримано
02.07.2025
Доопрацьовано
20.11.2025
Прийнято
24.12.2025
Переглядів
303

Анотація

Мета наукового дослідження полягала в емпіричній верифікації ефективності комплексної методики дистанційного навчання з дисципліни «Фізична культура» в освітньому процесі студентів гуманітарного профілю (факультет мистецтва, менеджменту, педагогіки і психології). Експериментальна частина дослідження була реалізована упродовж лютого-травня 2025 року на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Для досягнення мети був застосований педагогічний експеримент на вибірці студентів (N = 120), що включав тестування фізичної підготовленості, анкетування і кореляційний аналіз із використанням t критерію Стьюдента і тесту для встановлення статистичної значущості відмінностей між експериментальною та контрольною групами. Було встановлено, що комплексна методика дистанційного навчання із використанням синхронних занять і моніторингу забезпечувало статистично значущий приріст об’єктивних показників фізичної підготовленості (p < 0,01 або p < 0,001), що не спостерігалося у традиційній моделі дистанційного навчання. У студентів експериментальної групи зафіксовано суттєве покращення за всіма шістьма показниками: загальна задоволеність зросла з 27 % до 63 %, оцінка ефективності – з 23 % до 75 %, внутрішня мотивація – з 25 % до 70 %, самостійна організація навчання – з 33 % до 80 %, адекватність фізичного навантаження – з 45 % до 85 %, а інтегральний показник загальної оцінки підвищився з 17 % до 55 %. Усі зміни були статистично значущими (p < 0,001), що підтверджує стабільний позитивний вплив удосконаленої методики дистанційного навчання. Отримані дані свідчать про статистично значущу ефективність апробованої методики віддаленого навчання, яка забезпечує позитивну динаміку розвитку фізичних якостей студентів. Встановлено високий ступінь взаємозв’язку між рівнем щоденної фізичної активності та показниками стійкості. Крім того, кількісний аналіз підтвердив суттєве зростання рівня внутрішньої мотивації та задоволеності навчанням в експериментальній групі. Ці результати мають практичну значущість для оптимізації процесу дистанційного фізичного виховання у ЗВО

Ключові слова

цифрова трансформація; рухова активність; здоров’я; демотивація; освітній процес; фізичні якості

Використані джерела

  1. Adeoye, I.A., Adanikin, A.F., & Adanikin, A. (2020). COVID-19 and e-learning: Nigeria tertiary education system experience. International Journal of Research and Innovation in Applied Science, 5(5), 28-31.
  2. Aithal, P.S., Prabhu, S., & Aithal, S. (2024). Future of higher education through technology prediction and forecasting. Poornaprajna International Journal of Management, Education, and Social Science, 1(1). doi: 10.2139/ssrn.4901474.
  3. Akour, M., & Alenezi, M. (2022). Higher education future in the era of digital transformation. Education Sciences, 12(11), article number 784. doi: 10.3390/educsci12110784.
  4. Alarifi, B.N., & Song, S. (2024). Online vs in-person learning in higher education: Effects on student achievement and recommendations for leadership. Humanities and Social Sciences Communications, 11, article number 86. doi: 10.1057/s41599-023-02590-1.
  5. Alenezi, M. (2023). Digital learning and digital institution in higher education. Education Sciences, 13(1), article number 88. doi: 10.3390/educsci13010088.
  6. Ali, W. (2020). Online and remote learning in higher education institutes: A necessity in light of COVID-19 pandemic. Higher Education Studies, 10(3), 16-25. doi: 10.5539/hes.v10n3p16.
  7. Aljawarneh, S.A. (2020). Reviewing and exploring innovative ubiquitous learning tools in higher education. Journal of Computing in Higher Education, 32(1), 57-73. doi: 10.1007/s12528-019-09207-0.
  8. Allen, M., Mabry, E., Mattrey, M., Bourhis, J., Titsworth, S., & Burrell, N. (2006). Evaluating the effectiveness of distance learning: A comparison using meta‐analysis. Journal of Communication, 54(3), 402-420. doi: 10.1111/j.1460-2466.2004.tb02636.x.
  9. Barak, M. (2012). Distance education: towards an organizational and cultural change in higher education. Journal of Enterprising Communities: People and Places in the Global Economy, 6(2), 124-137. doi: 10.1108/17506201211228930.
  10. Bashir, S., & Lapshun, A.L. (2025). E-learning future trends in higher education in the 2020s and beyond. Cogent Education, 12(1), article number 2445331. doi: 10.1080/2331186X.2024.2445331.
  11. Bondarenko, I.G., Andriushchenko, M.I., Mayer, V.Ya., Kurasa, G.O., & Bondarenko, O.V. (2020). Assessment of the effectiveness of organising distance learning for future physical education specialists. Newsletter of Precarpathian University. Physical Culture, 35, 3-9. doi: 10.15330/fcult.35.9-17.
  12. Code of Ethics of the American Sociological Association. (1997). Retrieved from https://www.asanet.org/wp-content/uploads/code_of_ethics.pdf.
  13. Divjak, B., Rienties, B., Iniesto, F., Vondra, P., & Žižak, M. (2022). Flipped classrooms in higher education during the COVID-19 pandemic: Findings and future research recommendations. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 19(1), article number 9. doi: 10.1186/s41239-021-00316-4.
  14. Elfirdoussi, S., Lachgar, M., Kabaili, H., Rochdi, A., Goujdami, D., & El Firdoussi, L. (2020). Assessing distance learning in higher education during the COVID‐19 pandemic. Education Research International. doi: 10.1155/2020/8890633.
  15. Elgin, J. (2025). Just 7,000 steps a day could cut health risks, study says. Retrieved from https://www.bbc.com/news/articles/cx238lgy3pwo.
  16. Fidalgo, P., Thormann, J., Kulyk, O., & Lencastre, J.A. (2020). Students’ perceptions on distance education: A multinational study. International Journal of Educational Technology in Higher Education, 17(1), article number 18. doi: 10.1186/s41239-020-00194-2.
  17. Google Meet. (n.d.). Retrieved from https://meet.google.com/landing?pli=1.
  18. Haapala, E.A., Leppänen, M.H., Skog, H., Lubans, D.R., Viitasalo, A., Lintu, N., Jalanko, P., Määttä, S., & Lakka, T.A. (2024). Childhood physical fitness as a predictor of cognition and mental health in adolescence: The PANIC Study. Sports Medicine, 55(2), 487-497. doi: 10.1007/s40279-024-02107-z.
  19. European Commission. (2021). On ethics and data protection. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/funding-tenders/opportunities/docs/2021-2027/horizon/guidance/ethics-and-data-protection_he_en.pdf.
  20. Kohli, J.K., Raj, R., Rawat, N., & Gupta, A. (2024). Development and validation of teachers’e-readiness scale: A study on higher education institutions in India. Journal of Applied Research in Higher Education, 17(2), 545-562. doi: 10.1108/JARHE-11-2023-0517.
  21. Maheshwari, G., Clarke, S., Nguyen, Q.A.N., McClelland, R., & Kunte, M. (2024). Effect of E-leadership on employees’ outcomes in the higher education sector during COVID-19 and beyond: A case study from Vietnam. Educational Management Administration & Leadership, 53(6). doi: 10.1177/17411432231222715.
  22. Martynova, N., & Kuzko, E. (2021). Problems of distance learning of applicants of higher education in “Physical Culture”. Scientific Journal of the Drahomanov National Pedagogical University, 3(131), 13-16. doi: 10.31392/NPU-nc.series%2015.2021.3%D0%9A(131).0.
  23. Moodle. (n.d.). Retrieved from https://moodle.org/?lang=uk.
  24. Moustakas, L., & Robrade, D. (2022). The challenges and realities of e-learning during COVID-19: The case of university sport and physical education. Challenges, 13(1), article number 9. doi: 10.3390/challe13010009.
  25. Mozolev, O. (2022). Physical education of students during the implementation of distance and blended learning. Scientific Collection “InterConf”, 118, 339-344.
  26. Nesterenko, O.M., Shpitun, I.I., & Babych, T.M. (2024). Innovative approaches to teaching physical education in higher education institutions: Improving the effectiveness of training and developing students’ physical qualities. Academic Visions, 35. doi: 10.5281/zenodo.13912423.
  27. Ng, C.F. (2021). The physical learning environment of online distance learners in higher education-a conceptual model. Frontiers in Psychology, 12, article number 635117. doi: 10.3389/fpsyg.2021.635117.
  28. Phulpoto, S.A.J., Oad, L., & Imran, M. (2024). Enhancing teacher performance in E-learning: Addressing barriers and promoting sustainable education in public universities of Pakistan. Pakistan Languages and Humanities Review, 8(1), 418-429. doi: 10.47205/plhr.2024(8-I)38.
  29. Rizun, M., & Strzelecki, A. (2020). Students’ acceptance of the COVID-19 impact on shifting higher education to distance learning in Poland. International Journal of Environmental Research and Public Health, 17(18), article number 6468. doi: 10.3390/ijerph17186468.
  30. Sanz-Matesanz, M., Martínez-Aranda, L.M., & Gea-García, G.M. (2024). Effects of a physical training program on cognitive and physical performance and health-related variables in professional esports players: A pilot study. Applied Sciences, 14(7), article number 2845. doi: 10.3390/app14072845.
  31. Tejeda-Delgado, C., Millan, B.J., & Slate, J.R. (2011). Distance and face-to-face learning culture and values: A conceptual analysis. Administrative Issues Journal: Education, Practice, and Research, 1(2), 118-131.
  32. Turnbull, D., Chugh, R., & Luck, J. (2021). Transitioning to e-learning during the COVID-19 pandemic: How have higher education institutions responded to the challenge? Education and Information Technologies, 26(5), 6401-6419. doi: 10.1007/s10639-021-10633-w.
  33. Zhang, L., Carter, R.A., Qian, X., Yang, S., Rujimora, J., & Wen, S. (2022). Academia’s responses to crisis: A bibliometric analysis of literature on online learning in higher education during COVID‐19. British Journal of Educational Technology, 53(3), 620-646. doi: 10.1111/bjet.13191.

ЦИТУВАТИ

Panhelova, N., Pivovar, A., & Kravchenko, T. (2025). Analysis of the effectiveness of distance learning in physical education in higher education institutions. Theory and Practice of Physical Culture and Sports, 4(2), 22-31. https://doi.org/10.69587/tppcs/2.2025.22