Метою дослідження було порівняння рівня фізичної підготовленості студентів технічних і гуманітарних спеціальностей на основі авторської моделі комплексного тренування у закладі вищої освіти. Методологія включала створення авторської моделі, експеримент тривав з 3 лютого по 31 березня 2025 року на базі Спортивного комплексу Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, у якому взяли участь 150 студентів, та формулювання рекомендацій. Результати показали, що впроваджена програма спричинила статистично значущі позитивні зрушення у всіх ключових показниках. Аеробна витривалість студентів гуманітарної групи збільшилася з 1 200 до 1 400 м (+16,7 %), а технічної – з 1 600 до 2 200 м (+37,5 %); силова витривалість у «скручуваннях» зросла відповідно з 18 до 25 повторів (+38,9  %) та з 20 до 30 повторів (+50 %); кількість віджимань – з 12 до 18 (+50 %) та з 15 до 22 (+46,7 %). Показники вибухової сили покращилися з 185 до 205 см у гуманітаріїв і з 190 до 220 см у технічної групи. Гнучкість за тестом зросла на 6 см (18→24 см) та на 9 см (19→28 см) відповідно. За опитувальником студенти із високим рівнем психоемоційного благополуччя після програми збільшилася до 44 % у гуманітарної та до 50 % у технічної групи, що свідчить про позитивний вплив фізичних навантажень на суб’єктивний психологічний стан. Отримані результати означають, що комплексна тренувальна модель здатна підвищувати рівень фізичної підготовленості та психологічного благополуччя студентської молоді навіть за умов обмеженої тривалості втручання. Результати дослідження можуть бути використані викладачами фізичного виховання, тренерами студентських секцій, адміністрацією університетів для оптимізації навчальних планів, а також фахівцями у сфері спортивної педагогіки та оздоровчої фізичної культури для розробки програм підвищення фізичної активності молоді

структурна модель; тренувальний комплекс; психофізичний стан; аеробне навантаження; функціональні вправи