ISSN 2786-6432 e-ISSN 2786-6424 UDC 796
Подати статтю

Теорія і практика фізичної культури і спорту

Стаття

Вплив застосування сучасних цифрових технологій у фізичному вихованні на рівень фізичної активності учнів середньої школи

Віталій Поліщук, Владислав Рубан, Роман Рижик
Взято з Том 4, № 2, 2025 Сторінки 65–76
Отримано
31.07.2025
Доопрацьовано
05.11.2025
Прийнято
24.12.2025
Переглядів
623

Анотація

Метою дослідження було розкрити теоретичні засади інтеграції електронних освітніх платформ і мобільних сервісів у шкільні заняття з фізичної культури для окреслення їх можливості щодо посилення рухової залученості школярів. Методологія базувалась на поєднанні теоретичного аналізу, нормативно-правового підходу та концептуального моделювання. Виявлено, що основними інструментами цифрових технологій є exergames, фітнес-трекери, онлайн-уроки, гейміфіковані програми, соцмережі та платформи моніторингу активності. Exergames, носимі трекери та гейміфікація забезпечують достатню інтенсивність навантаження, дають об’єктивні дані для самоконтролю й постановки цілей та стимулюють щоденну рухову активність учнів. Онлайн-формати фізичного виховання частково компенсують зниження рухливості під час дистанційного навчання, якщо мають продуманий педагогічний дизайн. Цифрові медіа в концепції health promotion використовуються для профілактики гіподинамії та наближення учнів до рекомендованих рівнів рухової активності. У межах technology-enhanced pedagogy цифрові засоби індивідуалізують навантаження, покращують засвоєння рухових дій і розширюють простір активності поза школою. Встановлено, що результатами інтеграції цифрових технологій є зростання часу помірної/високої активності, покращення фізичної підготовленості, мотивації, саморегуляції та позитивного ставлення до фізичної культури. Ефективність і ризики залежать від компетентності вчителя, матеріальної бази, організаційної підтримки, а також від контролю екранного часу, цифрової нерівності й конфіденційності даних. Запропоновано концептуальну модель «вхід – процес – результати», де на «вході» – типи цифрових технологій, нормативні орієнтири й умови реалізації, у «процесі» – мотиваційні, організаційні та моніторингові механізми впливу, а в «результатах» – зміни фізичної активності та ставлення до фізичної культури. Практична значущість полягає в тому, що результати доцільно застосовувати вчителям фізичної культури та методистам для планування занять, спрямованих на підвищення фізичної активності й мотивації учнів

Ключові слова

exergames; носимі трекери; гейміфіковані платформи; онлайн-навчання спорту; мотивація школярів; рухова активність

Використані джерела

  1. Alekseeva, H.M., Shcherbyna, N., Antonenko, O.V., & Ovsyannikov, O.S. (2025). Physical culture and mobile applications for students in the conditions of distance learning. Youth and Market, 4(236), 126-132. doi: 10.24919/2308-4634.2025.323840.
  2. Arufe-Giráldez, V., Sanmiguel-Rodríguez, A., Ramos-Álvarez, O., & Navarro-Patón, R. (2022). Gamification in physical education: A systematic review. Education Sciences, 12(8), article number 540. doi: 10.3390/educsci12080540.
  3. Birinci, Y.Z., Korkmaz, N.H., & Ozturk, I.E. (2023). Can exergames use as an educational tool in physical education for cognitive, social, and affective domains? Journal of Scientific and Technical Research, 6(6), article number 11. doi: 10.7176/JSTR/6-06-11.
  4. Chen, X., Wang, F., Zhang, H., Lin, Y., Zhu, S., & Yang, Y. (2025). Effectiveness of wearable activity trackers on physical activity among adolescents in school-based settings: A systematic review and meta-analysis. BMC Public Health, 25, article number 1050. doi: 10.1186/s12889-025-22170-z.
  5. Creaser, A.V., Frazer, M.T., Costa, S., Bingham, D.D., & Clemes, S.A. (2022). The use of wearable activity trackers in schools to promote child and adolescent physical activity: A descriptive content analysis of school staff’s perspectives. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(21), article number 14067. doi: 10.3390/ijerph192114067.
  6. D’Agostino, E.M., Urtel, M., Webster, C.A., McMullen, J., & Culp, B. (2021). Virtual physical education during COVID-19: Exploring future directions for equitable online learning tools. Frontiers in Sports and Active Living, 3, article number 716566. doi: 10.3389/fspor.2021.716566.
  7. Gao, Y., Zhu, L., & Tian, M. (2025). SWOT analysis of the application of three digital media in OLPE physical education teaching: Edmodo, Zoom, and Google Meet. BMC Medical Education, 25, article number 243. doi: 10.1186/s12909-025-06826-3.
  8. Geitenko, V.V., Shinkaryov, S.I., & Shinkaryova, N.G. (2025). Use of digital technologies in physical education lessons within the framework of the New Ukrainian School. Olympic and Paralympic Sport, 1, 4-24. doi: 10.32782/olimpspu/2025.1.4.
  9. Guijarro-Romero, S., Mayorga-Vega, D., Casado-Robles, C., & Viciana, J. (2023). Effect of an activity wristband-based intermittent teaching unit in Physical Education on students’ physical activity and its psychological mediators: A cluster-randomized controlled trial. Frontiers in Psychology, 14, article number 1228925. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1228925.
  10. Guijarro-Romero, S., Viciana, J., Casado-Robles, C., & Mayorga-Vega, D. (2025). Is an activity wristband-based intermittent teaching unit in the physical education setting effective for increasing high school students’ weekly steps? Journal of Teaching in Physical Education. doi: 10.1123/jtpe.2024-0045.
  11. Jastrow, F., Greve, S., Thumel, M., Diekhoff, H., & Süßenbach, J. (2022). Digital technology in physical education: A systematic review of research from 2009 to 2020. German Journal of Exercise and Sport Research, 52, 504-528. doi: 10.1007/s12662-022-00848-5.
  12. Ketelhut, S., Röglin, L., Martin-Niedecken, A.L., Nigg, C.R., & Ketelhut, K. (2022). Integrating regular exergaming sessions in the ExerCube into a school setting increases physical fitness in elementary school children: A randomized controlled trial. Journal of Clinical Medicine, 11(6), article number 1570. doi: 10.3390/jcm11061570.
  13. Knoke, C., Woll, A., & Wagner, I. (2024). Health promotion in physical education through digital media: A systematic literature review. German Journal of Exercise and Sport Research, 54, 276-290. doi: 10.1007/s12662-023-00932-4.
  14. Kuzmenko, I. (2022). Educational innovations in physical education for schoolchildren. Current Issues in Physical Education for Various Social Groups.
  15. Lambe, B., Kuczynska, A., & Murphy, N. (2022). Evaluation of a gamified physical activity intervention targeting school-children. Advances in Physical Education, 12(3), 263-276. doi: 10.4236/ape.2022.123023.
  16. Lin, C.-F., Lee, P.-F., Su, Y.-J., Lin, I.-T., Kao, H.-F., Hung, Y.-C., Chao, M.-L., & Ho, C.-C. (2025). An 8-week exergame-based exercise training program improves cardiovascular endurance, muscular strength and endurance performances among primary school children in Taiwan. Frontiers in Pediatrics, 13, article number 1566838. doi: 10.3389/fped.2025.1566838.
  17. Mackenbrock, J., & Kleinert, J. (2023). Motivational effects of digital media on students in physical education: A scoping review. Journal of Physical Education and Sport, 23(8), 2115-2126. doi: 10.7752/jpes.2023.08243.
  18. Martín-Rodríguez, A., & Madrigal-Cerezo, R. (2025). Technology-enhanced pedagogy in physical education: Bridging engagement, learning, and lifelong activity. Education Sciences, 15(4), article number 409. doi: 10.3390/educsci15040409.
  19. Merino-Campos, C., & Del-Castillo, H. (2025). Impact of COVID-19 lockdown on physical activity and performance in K-12 physical education: A systematic review. Journal of Education and E-Learning Research, 12(1). doi: 10.20448/jeelr.v12i1.6328.
  20. Ministry of Education and Science of Ukraine. (n.d.). State standard of basic secondary education. Retrieved from https://mon.gov.ua/osvita-2/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrainska-shkola-2/derzhavniy-standart-bazovoi-serednoi-osviti.
  21. Montiel-Ruiz, F.J., Sánchez-Vera, M.-d.-M., & Solano-Fernández, I.M. (2022). Social networks and gamification in physical education: A case study. Contemporary Engineering Education, 15(1), article number ep401. doi: 10.30935/cedtech/12660.
  22. Mulato, N., Hidayatulloh, F., Purnama, S.K., & Syaifullah, R. (2024). Optimization of learning physical education in the digital era: A systematic review. Retos: Nuevas Tendencias en Educación Física, Deporte y Recreación, 54, 844-849.
  23. Østerlie, O., Sargent, J., & Killian, C. (2022). Editorial: Digital technology in physical education – pedagogical approaches. Frontiers in Education, 7, article number 1095881. doi: 10.3389/feduc.2022.1095881.
  24. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine No. 898 “On Certain Issues of State Standards for Complete General Secondary Education”. (2020, September). Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/898-2020-%D0%BF#Text.
  25. Röglin, L., Stoll, O., Ketelhut, S., Martin-Niedecken, A.-L., & Ketelhut, K. (2024). A 3-month school-based exergaming intervention increases students’ physical self-concept: A randomized controlled trial. German Journal of Exercise and Sport Research, 54, 598-608. doi: 10.1007/s12662-024-00954-6.
  26. Sargent, J., & Calderón, A. (2022). Technology-enhanced learning in physical education? A critical review of the literature. Journal of Teaching in Physical Education, 41(4), 689-709. doi: 10.1123/jtpe.2021-0136.
  27. Standage, M., Ryan, R.M., & Curran, T. (2025). Self-determination theory applied to physical education: The role of self-regulatory processes in facilitating high-quality student motivation, engagement, and well-being. In Motivation in physical education (pp. 29-51). Cham: Springer. doi: 10.1007/978-3-031-86908-2_2.
  28. Tagimaucia, V., D’Souza, G.S., & Chand, S.P. (2024). Exploring online physical education teaching: What have we done and what have we learned? International Review of Research in Open and Distributed Learning, 25(1), 127-151. doi: 10.19173/irrodl.v25i1.7431.
  29. Talero-Jaramillo, E.A., Chaverra-Fernández, B.E., & Gaviria-Cortés, D.F. (2024). Tecnologías de la Información y la Comunicación en la clase de Educación Física, una revisión sistemática narrativa (2006-2022). Estudios Pedagógicos, 50(2), 403-415.
  30. Tohănean, D.I., Vulpe, A.M., Mijaica, R., & Alexe, D.I. (2025). Embedding digital technologies (AI and ICT) into physical education: A systematic review of innovations, pedagogical impact, and challenges. Applied Sciences, 15(17), article number 9826. doi: 10.3390/app15179826.
  31. Wang, C., Dev Omar, R., Soh, K.G., Nasirudddin, N.J., Yuan, Y., & Ji, X. (2023). Blended learning in physical education: A systematic review. Frontiers in Public Health, 11, article number 1073423. doi: 10.3389/fpubh.2023.1073423.
  32. World Health Organization. (2010). Global recommendations on physical activity for health. Geneva: World Health Organization.
  33. World Health Organization. (2020). WHO guidelines on physical activity and sedentary behaviour. Geneva: World Health Organization.
  34. Yazlovetska, O.V. (2022). Innovative technologies in the system of physical education for schoolchildren. Scientific Notes. Series: Pedagogical Sciences, 205, 224-229. doi: 10.36550/2415-7988-2022-1-205-224-229.
  35. Zhao, M., Lu, X., Zhang, Q., Zhao, R., Wu, B., Huang, S., & Li, S. (2024). Effects of exergames on student physical education learning in the context of the artificial intelligence era: A meta-analysis. Scientific Reports, 14, article number 7115. doi: 10.1038/s41598-024-57357-8.
  36. Zhong, Q., Jiang, J., Bai, W., Yin, Z., Liao, Z., & Zhong, X. (2025). Application of digital-intelligent technologies in physical education: A systematic review. Frontiers in Public Health, 13, article number 1626603. doi: 10.3389/fpubh.2025.1626603.

ЦИТУВАТИ

Polishchuk, V., Ruban, V., & Ryzhyk, R. (2025). The impact of modern digital technologies in physical education on the level of physical activity of general secondary school pupils. Theory and Practice of Physical Culture and Sports, 4(2), 65-76. https://doi.org/10.69587/tppcs/2.2025.65