Мета дослідження  – комплексне дослідження впливу регулярних занять аеробікою на фізичний і функціональний стан осіб різних вікових категорій з урахуванням віковоспецифічних механізмів адаптації, особливостей побудови навантаження та характеру фізіологічних реакцій. Оцінювання здійснювалося на основі показників частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, життєвої ємності легень, результатів 6-хвилинного тесту ходьби, індексу Training Impulse, а також опитувальника World Health Organization Quality of Life – Brief Version із використанням t-критерію Стьюдента, U-критерію Манна-Уїтні, кореляційного аналізу та 95 % довірчих інтервалів. Результати засвідчили статистично значуще покращення функціональних показників у всіх групах: частота серцевих скорочень у спокої знизилася від -4,2 уд./хв у молодої до -1,4 уд./хв у літньої групи; дистанція 6-хвилинного тесту збільшилася відповідно на 60, 55 і 30 метрів (p = 0,033). Середні значення Training Impulse; становили 102, 88 та 74 ум. од., що визначало різну тренувальну сенситивність. Кореляційний аналіз підтвердив провідну роль тренувального імпульсу у формуванні адаптаційних змін (r = 0,62 у молодої групи; p < 0,01). За результатами World Health Organization Quality of Life  – Brief Version найбільше покращення спостерігалося у фізичному та психологічному доменах у молодої та середньовікової груп, тоді як у літніх учасників ефекти були помірними, але клінічно значущими (Δ фізичного домену=+4,6). Отримані результати свідчать про ефективність структурованих програм аеробіки для різних вікових категорій та підкреслюють необхідність персоніфікації тренувальної інтенсивності, особливо у літніх осіб. Дані дослідження можуть бути використані для оптимізації оздоровчих програм, розробки безпечних форматів аквааеробіки та підвищення якості життя населення

витривалість; Training Impulse; якість життя; кардіореспіраторні показники; оздоровчі програми