Метою дослідження було визначити вплив шкільної фітнес-програми на функціональні показники серцево-судинної системи учнів закладів загальної середньої освіти. Дослідження проведено на базі Уманського ліцею № 3 (Україна) у період із 31 березня до 25 травня 2025 року та передбачало реалізацію восьмитижневої фітнес-програми з послідовними вимірюваннями показників серцево-судинної системи учнів для оцінки її ефективності. Було встановлено, що частота серцевих скорочень у спокої зменшилася з 84,6 ± 6,8 до 76,1 ± 6,2  уд/хв (-10 %), що вказує на посилення парасимпатичної регуляції. Систолічний тиск знизився з 114,2 ± 8,5 до 110,4 ± 7,9  мм рт. ст. (-3,3 %), а діастолічний – з 72,8 ± 6,9 до 70,2 ± 6,4  мм рт. ст. (-3,6  %), що свідчить про зменшення периферичного опору. Водночас ударний об’єм крові зріс із 70,4±12,2 до 78,5±11,8 мл (+11,5 %), що відображає покращення насосної функції серця. Досліджено, що значне зниження інтегральних показників  – індексу Робінсона з 96,0 до 83,6  ум. од. (-13 %), індексу Руф’є з 10,8 до 8,6  ум. од. (-20,4  %), індексу функціональних змін з 2,87 до 2,41 ум. од. (-16 %) та коефіцієнта витривалості з 20,7 до 17,4 ум. од. (-15,9 %) – засвідчило підвищення адаптаційних резервів і ефективності регуляції серцево-судинної системи. Отримані дані підтвердили, що восьмитижнева фітнес-програма забезпечила формування стійкої аеробної адаптації, покращення частотних і гемодинамічних параметрів та підвищення кардіореспіраторних резервів, що зменшує ризик ранніх серцево-судинних порушень. Результати можуть бути використані вчителями фізичної культури, шкільними медичними працівниками та фахівцями з фізичної терапії для розроблення та впровадження ефективних фітнес-програм, спрямованих на зміцнення серцево-судинного здоров’я дітей і підлітків у закладах освіти

кардіореспіраторні адаптації; витривалість; гемодинамічні параметри; артеріальний тиск; аеробна продуктивність; підлітки; основна школа