Метою дослідження було визначення специфічних характеристик техніко-тактичної підготовки спортсменів у традиційному та бразильському джиу-джитсу. Методологія дослідження ґрунтувалася на застосуванні структурного аналізу, порівняння та теоретичного моделювання. У результаті дослідження було встановлено відмінності у структурі технічного арсеналу двох стилів, що проявлялися у пріоритеті кидкової техніки, лінійності та регламентованості дій у традиційному джиу-джитсу та орієнтації на позиційний контроль, варіативність і адаптивність у бразильському. Виявлено, що у традиційному (японському) джиу-джитсу домінує стійка як основна фаза реалізації технічних дій, тоді як у бразильському ключову роль відіграє партер. Визначено відмінності у формуванні тактичних навичок, що проявляються у лінійності тактичних схем і орієнтації на швидке досягнення результату в традиційному стилі та у поступовому здобутті позиційної переваги, гнучкості та адаптивності рішень у бразильському. Обґрунтовано взаємозв’язок техніки та тактики, який у традиційному джиу-джитсу має більш жорстко регламентований характер, а у бразильському – динамічний і варіативний. Розроблено інтегровану модель техніко-тактичної підготовки, що поєднувала базово-технічний, позиційно- контрольний, тактико-варіативний і змагально-інтегративний компоненти, а також передбачала безперервність переходів між фазами поєдинку. Запропоновано приклад тренувального заняття, який демонструє практичну реалізацію моделі через поетапне формування навичок і їх інтеграцію у змагальну діяльність. Встановлено, що застосування варіативного спарингу та ситуаційних вправ сприяє розвитку адаптивного мислення та ефективності техніко-тактичних дій спортсменів. Результати дослідження підтвердили доцільність інтеграції структурованості традиційних підходів із варіативністю практик для підвищення ефективності техніко-тактичної підготовки спортсменів. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання розробленої інтегрованої моделі та запропонованих тренувальних підходів для підвищення ефективності навчально-тренувального процесу спортсменів

тренувальні засоби; процес підготовки; взаємозв’язок техніки та тактики; технічний арсенал; позиційний контроль