ISSN 2786-6432 e-ISSN 2786-6424 UDC 796
Подати статтю

Теорія і практика фізичної культури і спорту

Стаття

Ефективність застосування корекційної програми фізичної культури в процесі фізичної підготовки студентів закладів вищої освіти

Андрій Пивовар, Валентина Гуральчук, Олексій Ткачук, Євгеній Чорний
Взято з Том 5, № 1, 2026 Сторінки 69–80
Отримано
07.10.2025
Доопрацьовано
07.04.2026
Прийнято
12.05.2026
Опубліковано
26.06.2026
Переглядів
76

Анотація

Метою було встановлення результативності застосування корекційного підходу у фізичному вихованні студентської молоді в умовах закладів вищої освіти. Методологія включала порівняльний аналіз традиційної та корекційної програми фізичного виховання студентів, педагогічний експеримент на базі Університету Григорія Сковороди в Переяславі. Результати підтвердили необхідність переорієнтації системи фізичного виховання у закладах вищої освіти на індивідуалізовані корекційні програми. Результати засвідчили, що впровадження корекційної програми забезпечує вищу ефективність фізичної підготовки студентів порівняно з традиційною системою. У експериментальній групі зафіксовано приріст середніх показників за всіма 15 досліджуваними параметрами, швидкісні якості зросли з 2,78 ± 1,07 до 3,70 ± 0,95; витривалість – з 2,66 ± 1,09 до 3,62 ± 0,98; силові показники – з 2,54 ± 1,12 до 3,50 ± 1,00; силова витривалість – з 2,91 ± 1,05 до 3,69 ± 0,94; гнучкість – з 3,09 ± 1,03 до 3,84 ± 0,90; координація – з 2,74 ± 1,08 до 3,66 ± 0,96; статична витривалість – з 2,60 ± 1,10 до 3,62 ± 0,97; вибухова сила (стрибок у довжину) – з 2,84 ± 1,05 до 3,70 ± 0,94. Функціональні показники також покращилися, проба Руф’є – з 2,66 ± 1,09 до 3,66 ± 0,96; індекс маси тіла – з 3,08 ± 1,00 до 3,74 ± 0,92. Показники фізичного стану і поведінкові характеристики продемонстрували позитивну динаміку постава – з 2,88 ± 1,03 до 3,72 ± 0,93; рівень фізичної активності – з 2,86 ± 1,06 до 3,73 ± 0,94; самооцінка – з 2,84 ± 1,05 до 3,78 ± 0,91; мотивація – з 2,74 ± 1,08 до 3,74 ± 0,95. Загальний інтегральний показник фізичної підготовленості зріс у експериментальній групі з 2,80 ± 1,06 до 3,70 ± 0,94 (приріст ≈0,90 бала), тоді як у контрольній групі – лише з 2,90 ± 1,05 до 3,10 ± 1,00 (приріст ≈0,20 бала). У контрольній групі після завершення експерименту спостерігалося незначне зростання середніх показників фізичної підготовленості з 2,90 ± 1,05 до 3,10 ± 1,00 бала, а приріст результатів за більшістю тестів коливався в межах 0,15-0,25 бала. Практичне значення дослідження полягає у можливості використання розробленої корекційної програми фізичної культури в системі фізичного виховання закладів вищої освіти та під час удосконалення оздоровчих програм для студентів

Ключові слова

функціональний стан організму; індивідуальні особливості студентів; рівень фізичної активності; навчальний процес; адаптаційні можливості

Використані джерела

  1. Albujulaya, N., Stevinson, C., & Piggin, J. (2024). Physical activity policy in Saudi Arabia: Analysis of progress and challenges. International Journal of Sport Policy and Politics, 16(4), 609-624. doi: 10.1080/19406940.2023.2228812.
  2. Aliriad, H., Adi, S., Manullang, J.G., Endrawan, I.B., & Satria, M.H. (2024). Improvement of motor skills and motivation to learn physical education through the use of traditional games. Physical Education Theory and Methodology, 24(1), 32-40. doi: 10.17309/tmfv.2024.1.04.
  3. American Sociological Association. (1997). Retrieved from https://www.asanet.org/about/ethics/.
  4. Babaeer, L., Stylianou, M., Leveritt, M., & Gomersall, S. (2022). Physical activity, sedentary behaviour and educational outcomes in university students: A systematic review. Journal of American College Health, 70(7), 2184-2209. doi: 10.1080/07448481.2020.1846047.
  5. Baena-Morales, S., & González-Víllora, S. (2022). Physical education for sustainable development goals: Reflections and comments for contribution in the educational framework. Sport, Education and Society, 28(6), 697-713. doi: 10.1080/13573322.2022.2045483.
  6. Blegur, J., & Hardiansyah, S. (2024). Differentiation instruction publications in physical education: Bibliometric analysis of the last ten years. Journal of Education and Learning, 18(3), 902-913. doi: 10.11591/edulearn. v18i3.21307.
  7. Bozhok, O., & Kuryliuk, S. (2025). Modern innovative approaches to organising physical and health-improving activities in higher education institutions in Ukraine. Problems of Education, 1(102), 340-353. doi: 10.52256/27103986.1-102.2025.23.
  8. Buja, A., Lo Bue, R., Mariotti, F., Miatton, A., Zampieri, C., & Leone, G. (2024). Promotion of physical activity among university students using social media or text messaging: A systematic review. Inquiry: A Journal of Medical Care Organisation, Provision and Financing, 61. doi: 10.1177/00469580241248131.
  9. Candra, H., Alnedral, A., Gusril, G., Emral, E., Nirwandi, N., & Zarya, F. (2023). The effect of the project-based learning model with the case method and nutritional status on physical fitness of learners in Class VII at SMPN 21 Padang. International Journal of Multidisciplinary Research and Analysis, 6(4), 1332-1342. doi: 10.47191/ijmra/v6-i402.
  10. Deliens, T., Deforche, B., De Bourdeaudhuij, I., & Clarys, P. (2015). Determinants of physical activity and sedentary behaviour in university students: A qualitative study using focus group discussions. BMC Public Health, 15, article number 201. doi: 10.1186/s12889-015-1553-4.
  11. Deng, J., Liu, Y., Chen, R., & Wang, Y. (2023). The relationship between physical activity and life satisfaction among university students in China: The mediating role of self-efficacy and resilience. Behavioral Sciences, 13(11), article number 889. doi: 10.3390/bs13110889.
  12. Edelmann, D., et al. (2022). Physical activity and sedentary behaviour in university students – the role of gender, age, field of study, targeted degree, and study semester. Frontiers in Public Health, 10, article number 821703. doi: 10.3389/ fpubh.2022.821703.
  13. Flores-Aguilar, G., Prat-Grau, M., Fernández-Gavira, J., & Muñoz-Llerena, A. (2023). “I learned more because I became more involved”: Teacher’s and students’ voice on gamification in physical education teacher education. International Journal of Environmental Research and Public Health, 20(4), article number 3038. doi: 10.3390/ ijerph20043038.
  14. Grinko, V., Kudelko, V., Bodrenkova, I., Dorofieieva, T., Nazarenko, I., & Pidsytkov, I. (2024). Therapeutic physical education in institutions of higher education in Ukraine. Grail of Science, 35, 545-553. doi: 10.36074/grail-ofscience.19.01.2024.101.
  15. He, Q., Chen, H., & Mo, X. (2024). Practical application of interactive AI technology based on visual analysis in the professional system of physical education in universities. Heliyon, 10(3). doi: 10.1016/j.heliyon.2024.e24627.
  16. Hsia, L.H., Hwang, G.J., & Hwang, J.P. (2024). AI-facilitated reflective practice in physical education: An auto-assessment and feedback approach. Interactive Learning Environments, 32(9), 5267-5286. doi: 10.1080/10494820.2023.2212712.
  17. Khanbeiki, A. (2024). The effects of mindfulness training in physical education on intention to engage in physical activity, mental health and academic performance among secondary school students. Physical Activity in Children, 1(1), 68-73. doi: 10.61186/PACH.2024.470015.1022.
  18. Kljajević, V., Stanković, M., Đorđević, D., Trkulja-Petković, D., Jovanović, R., Plazibat, K., Oršolić, M., Čurić, M., & Sporiš, G. (2022). Physical activity and physical fitness among university – age students: A systematic review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(1), article number 158. doi: 10.3390/ ijerph19010158.
  19. Li, Y., & Guo, K. (2023). Research on the relationship between physical activity, sleep quality, psychological resilience, and social adaptation among Chinese college students: A cross-sectional study. Frontiers in Psychology, 14, article number 1104897. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1104897.
  20. Liu, M., Liu, H., Qin, Z., Tao, Y., Ye, W., & Liu, R. (2024). Effects of physical activity on depression, anxiety, and stress in college students: The chain-based mediating role of psychological resilience and coping styles. Frontiers in Psychology, 15, article number 1396795. doi: 10.3389/fpsyg.2024.1396795.
  21. Lutsenko, I., Leshchenko, H., Prots, T., Gvozdetska, S., & Omok, H. (2025). Classification of innovations and challenges in teaching physical education in the digital age. Revista Eduweb, 19(2), 266-279. doi: 10.46502/issn.18567576/2025.19.02.18.
  22. Mu, F.Z., Liu, J., Lou, H., Zhu, W.D., Wang, Z.C., & Li, B. (2024). How breaking a sweat affects mood: The mediating role of self-efficacy between physical exercise and emotion regulation ability. PLoS One, 19(6), article number e0303694. doi: 10.1371/journal.pone.0303694.
  23. New York Posture Rating Scale. (n.d.). New York posture rating chart. Retrieved from https://www.scribd.com/ document/377976424/New-York-Posture.
  24. Niu, Y. (2023). Integrated physical education and medicine in general physical education at universities in the age of educational technologies. BMC Medical Education, 23, article number 466. doi: 10.1186/s12909-023-04440-9.
  25. Pérez-Muñoz, S., Castaño Calle, R., Morales Campo, P.T., & Rodríguez-Cayetano, A. (2024). A systematic review of the use and effect of virtual reality, augmented reality and mixed reality in physical education. Information, 15(9), article number 582. doi: 10.3390/info15090582.
  26. Piores, V.F., Dev Omar Dev, R., Muhamad, M.M., & Puad Mohd Kari, D.N. (2023). Current trends and issues involving screen time and physical activity engagement among school students: A thematic review. Physical Education Theory and Methodology, 23(3), 447-457. doi: 10.17309/tmfv.2023.3.18.
  27. Rakha, A.H. (2023). The impact of Blackboard Collaborate breakout groups on the cognitive achievement of physical education teaching styles during the COVID-19 pandemic. Plos One, 18(1), article number e0279921. doi: 10.1371/ journal.pone.0279921.
  28. Sepriani, R., Ockta, Y., Eldawaty, E., & Padli, P. (2024). How do physical fitness, nutritional status, and self-concept affect student learning outcomes in physical education with a focus on health and hygiene education? Jurnal Konseling Dan Pendidikan, 12(3). doi: 10.29210/1118100.
  29. Song, X. (2024). Physical education teaching mode assisted by an artificial intelligence assistant under the guidance of a high-order complex network. Scientific Reports, 14, article number 4104. doi: 10.1038/s41598-024-53964-7.
  30. Woessner, M.N., Tacey, A., Levinger-Limor, A., Parker, A.G., Levinger, P., & Levinger, I. (2021). The evolution of technology and physical inactivity: The good, the bad, and the way forward. Frontiers in Public Health, 9, article number 655491. doi: 10.3389/fpubh.2021.655491.
  31. Working programme for the subject “Physical Education”. (2022). Retrieved from https://physics.lnu.edu.ua/wpcontent/uploads/rp_fizychne_vyhovannya_2022.pdf.
  32. World Health Organization. (n.d.). Body mass index (BMI). Retrieved from https://surl.li/hwfayj.
  33. Xiao, T., Pan, M., Xiao, X., & Liu, Y. (2024). The relationship between physical activity and sleep disorders in adolescents: A chain-mediated model of anxiety and mobile phone dependence. BMC Psychology, 12(1), article number 751. doi: 10.1186/s40359-024-02237-z.
  34. Yang, W., & Li, C. (2024). Quality evaluation of physical education in colleges and universities based on fuzzy logic. Journal of Computational Methods in Sciences and Engineering, 24(1), 165-181. doi: 10.3233/JCM-237029.
  35. Yevtyfiieva, I.I. (2024). Syllabus of the educational component “Adaptive physical culture and physical rehabilitation”. Retrieved from https://surl.li/tgjjmc.
  36. Zhang, Z., Chen, L., Qin, Z., He, J., Gao, C., Sun, J., Chen, J., & Li, D. (2024). Effects of functional correction training on movement patterns and physical fitness in male college students. PeerJ, 12. doi: 10.7717/peerj.16878.
  37. Zheng, W., Shen, H., Belhaidas, M.B., Zhao, Y., Wang, L., & Yan, J. (2023). The relationship between physical fitness and perceived well-being, motivation, and enjoyment in Chinese adolescents during physical education: A preliminary cross-sectional study. Children, 10(1), article number 111. doi: 10.3390/children10010111.

ЦИТУВАТИ

Pyvovar, A., Huralchuk, V., Tkachuk, O., & Chornyi, E. (2026). The effectiveness of applying a remedial physical education programme in the physical training of students at higher education institutions. Theory and Practice of Physical Culture and Sports, 5(1), 69-80. https://doi.org/10.69587/tppcs/1.2026.69