Вступ. Місту Кам’янцю-Подільському з його унікальною ресурсною базою для розвитку різноманітних напрямків туризму приділяється багато уваги в туристичній, географічній та історичній літературі, проте це не відноситься до характеристики його середньовічних фортифікацій з можливостями розвитку воєнного та волонтерського туризму в умовах російської агресії та відродження галузі після перемоги. Мета дослідження. Розкрити проблеми і можливості розвитку туризму в умовах російської агресії та напрямки відродження галузі в Україні після перемоги – на прикладі волонтерського туризму у м. Кам’янці-Подільському. Методи дослідження включали збирання інформації, її аналіз та синтез з метою визначення проблем і можливостей розвитку туристичної галузі в Україні в умовах російської агресії та окреслення конкретних напрямків відродження туризму в регіонах України після перемоги (на прикладі волонтерського туризму у м. Кам’янці-Подільському). Результати дослідження. Охарактеризовано ресурсну базу м. Кам’янця-Подільського та його околиць для розвитку воєнного туризму. Визначено можливі напрямки розвитку туристичної галузі України в умовах воєнного стану через російську агресію, серед них – волонтерського туризму на підставі різноманітних туристичних ресурсів південного Поділля та можливостей залучення студентів вишів міста, передусім туристичного профілю, до екскурсійної практики в ході волонтерського підходу до туристичної діяльності. Окреслено актуальні напрямки відродження туризму у м. Кам’янціПодільському після перемоги із зазначенням проблемних питань туристичного бізнесу, які потребують нагальних дій вже зараз. Висновки. Російська агресія проти України та запроваджений в результаті її воєнний стан зумовили великі проблеми у розвитку туристичної галузі, включаючи власне туризм та готельноресторанний бізнес. Але і в цих дуже складних умовах український туризм все ж таки шукає шляхи виживання зараз та відродження після перемоги. Одним з таких напрямків туризму, який став надзвичайно актуальним в умовах воєнного стану в Україні та переміщенням значної маси населення (вимушено переміщених осіб), переважно з східних та південних областей України, до західноукраїнських регіонів та їхніх міст, містечок, сіл, став волонтерський туризм. Його сутність – ознайомлення біженців з туристичними атракціями тих населених пунктів, куди їх призвела доля, на безкоштовній основі. При цьому зауважимо, що, як слідує з теорій міжнародного туристичного бізнесу, кожне поселення має свої абсолютні туристичні переваги, тобто унікальну ресурсну базу для розвитку туризму та рекреації, яка її відрізняє від інших населених пунктів. Ці абсолютні переваги можуть бути різного масштабу, мати міжнародну, внутрішньодержавну (національну), регіональну чи локальну цінність. Але вони обов’язково є і являють неабияку цікавість, особливо для людей, які вперше завітали до певної місцевості, міста, села тощо. Саме волонтерський туризм і дозволяє зібрати та сконцентрувати ці знання, насамперед зусиллями викладачів та студентів місцевих навчальних закладів (університетів, коледжів, професійно-технічних училищ туристичного профілю) та запропонувати таким чином сформований туристично-екскурсійний продукт відповідно попиту з боку вимушено переміщених осіб (а він є). Напрямки подальшого розвитку українського туризму після перемоги розрізняються за регіонами. Визначено, що у випадку м. Кам’янця-Подільського нагальних дій вимагає підвищення комфортності міста для туристів, його охайності (самобутність та дизайн у нього є), зокрема зручності хідників. У той же час слід продовжити практику розміщення невеликих готелів, ресторанів та кав’ярень у історичних будівлях, зрозуміло, із зобов’язанням власників підтримувати історичні об’єкти в належному стані

воєнний стан, волонтерський туризм, 7 замків Кам’янеччини, спонсори, післявоєнний розвиток туризму