Вступ. Розкрито недооцінений туристичний потенціал Києво-Подолу, як некоронованої столиці гетьманської України XVII-XVIII ст., зокрема, як «заповідника» української сакральної архітектури – церков і монастирів у стилі українського (козацького, мазепинського) бароко. Показано внесок гетьманів України Самійла Кішки та Петра Конашевича-Сагайдачного у розбудову середньовічного Києво-Подолу, зокрема його церковної арітектури. Підкреслено необхідність більш повного використання унікальних туристичних ресурсів Києво-Подолу в туристично-екскурсійній діяльності у м. Києві. Мета – визначити туристичний потенціал сакральної архітектури Києво-Подолу XVII-XVIII ст. Методи дослідження: аналіз, систематизація та узагальнення даних літературних джерел; порівняльний аналіз. Результати дослідження. Наведені дані щодо архітектурних пам’яток Києво-Подолу, який на декілька століть (XVI-XVIIIст.) став найбільшим культурно-освітнім та релігійним центром України. У даному дослідженні розглядаються адміністративно-сакральний Поділ, який до кінця XIX ст. виконував функції магістрацького Києва. Також висвітлені питання, пов’язані з державною діяльності гетьманів України Самійла Кішки (1530-1602), Петра-Конашевича Сагайдачного (1582-1622), а також – їх внесок у розвитку середньовічного Києво-Подолу. Висновки. Українське (козацьке, мазепинське) бароко нині викликає все більшу цікавість та визнання не тільки у знавців архітектури, але й у туристів – українських та іноземних. Тому і Києво-Поділ, як «заповідник» українських церков у цьому стилі, має стати обов’язковим складником туристичних маршрутів та екскурсій у Києві, що є особливо актуальним в сучасних умовах повномасштабного російського вторгнення в Україну

Києво-Поділ, сакральна архітектура, українське бароко, туристичний потенціал