Спортсмени та фізично активні люди приймають харчові добавки для покращення здоров’я, підтримки своїх фізичних якостей та оптимізації процесу відновлення. Водночас особливості їх використання та механізм дії при гострому дефіциті енергії і досі остаточно не досліджені, що робить вивчення впливу білків та амінокислот при гіпокалорійному стані людини актуальною проблемою. Метою дослідження було з’ясувати роль і механізм пластичного й регуляторного впливу білків та амінокислот із розгалуженим ланцюгом на організм спортсменів у гіпокалорійних умовах. Аналіз літератури здійснено за допомогою методів аналізу, синтезу, систематизації та узагальнення за методикою використання ключових слів в електронних базах даних «PubMed» та «SPORTDiscus». З’ясовано особливості гіпоенергетичного стану спортсмена та дієтичних білкових добавок для збереження м’язової маси спортсмена в умовах тривалих фізичних випробувань. Виявлено, що при обмеженому рівні калорій та низькому запасі жиру потреба в білку зростає майже вдвічі. Прийом протеїну впродовж 2 годин після тренування або перед сном стимулюють значне прискорення біосинтезу м’язового білка. Амінокислота лізин у складі протеїнів здійснює активацію центрального регулятора анаболізму скелетних м’язів  – внутрішньоклітинного мультимолекулярного сигнального комплексу – мішені рапаміцину. Його регуляторні сигнали поширюються циклазною системою. Унаслідок дії відповідної протеїнкінази відбуваються реакції фосфорилювання білків хроматину, учасників процесингу, сплайсингу тощо. Зроблено припущення, що таким шляхом лізин стимулює швидкість синтезу різноманітних регуляторів та факторів анаболізму, ремодуляції та росту. Запропоновано гіпотетичний механізм впливу лейцину на анаболічні процеси м’язової тканини в графічному варіанті. Дослідження буде корисним фахівцям із біохімії, спортивної дієтології, спортивної та оздоровчої галузей 

протеїн; лізин; тренування; мішень рапаміцину; енергодефіцит