ISSN 2786-6432 e-ISSN 2786-6424 UDC 796
Подати статтю

Теорія і практика фізичної культури і спорту

Стаття

Науково-методичні підходи до оптимізації тренувального навантаження з урахуванням психофізіологічного стану спортсменів (на прикладі боксу та кікбоксингу)

Віктор Аксютін
Взято з Том 4, № 1, 2025 Сторінки 41–52
Отримано
05.01.2025
Доопрацьовано
30.04.2025
Прийнято
23.06.2025
Переглядів
520

Анотація

Метою дослідження було сформувати науково-методичні підходи до оптимізації тренувального навантаження з урахуванням психофізіологічного стану спортсменів на прикладі боксу та кікбоксингу. Методологія ґрунтувалася на аналізі, що дозволив виокремити психофізіологічні індикатори, синтези, за допомогою якого була побудована модель замкненого контуру «стан – навантаження – відгук», порівнянні, що забезпечило зіставлення стилів і протоколів, узагальненні, яке визначило принципи індивідуалізації, індукції, що виявила типові порогові рішення, та дедукції, яка перевірила їхню логічну узгодженість у тренувальних сценаріях. На цій основі були сформовані практичні рекомендації щодо зональної логіки корекції навантаження та дорожньої карти впровадження у підготовці боксерів і кікбоксерів. У результатах дослідження було встановлено, що варіабельність серцевого ритму нижче індивідуального 20-го перцентиля розцінювалася як сигнал для зменшення інтенсивності тренувань і подовження інтервалів відпочинку. Аналіз показав, що оптимальна організація моніторингу включала щоденні ранкові записи тривалістю близько 5 хвилин; когнітивні проби простої та вибіркової реакції (2-5 хв) виконувалися 2-3 рази на тиждень; нейром’язові тести проводилися 2 рази на тиждень у дні ключових стимулів. У перед змагальний період ефективним виявився дискретний контроль готовності у часових точках -72, -48, -24, -12 та -2 години до старту. Додатково встановлено, що між раундові інтервали (60 секунд) були доцільними для «швидкого зняття» частоти серцевих скорочень (30/60 секунд) і ультракоротких когнітивних проб тривалістю 10-15 секунд із 6-8 стимулами. Сукупність цих процедур забезпечувала багаторівневий контроль стану спортсменів і давала змогу своєчасно коригувати параметри навантаження. Отримані результати узагальнили та структуровано представили систему моніторингу й корекції тренувального навантаження у боксі та кікбоксингу, що включала кількісні пороги, протоколи вимірювань і алгоритми дій. Запропонована система може бути використана тренерами, спортивними науковцями та фахівцями з підготовки для оптимізації навантажень, профілактики перевтоми та підвищення ефективності тренувального процесу

Ключові слова

варіабельність серцевого ритму; латентність; адаптація; нейром’язова готовність; відновлення; зональна інтерпретація; когнітивно-сенсомоторні проби

Використані джерела

  1. Ambroży, T., Rydzik, Ł., Obmiński, Z., Klimek, A.T., Serafin, N., Litwiniuk, A., Czaja, R., & Czarny, W. (2021). The impact of reduced training activity of elite kickboxers on physical fitness, body build, and performance during competitions. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(8), article number 4342. doi: 10.3390/ijerph18084342.
  2. Babić, M., Pobrić, I., & Čular, D. (2023). Physiological response and biomarkers in kickboxing – systematic review. Physical Activity Review, 11(2), 120-137. doi: 10.16926/par.2023.11.27.
  3. Benedik, Ľ., & Görner, K. (2020). Psycho-physiological aspects in karate sports preparation. Sport i Turystyka, 3(2), 79-90. doi: 10.16926/sit.2020.03.14.
  4. Bertollo, M., Berchicci, M., & Di Fronso, S. (2021). Mind-body interaction in sport psychophysiology. In E. Filho & I. Basevitch (Eds.), Sport, exercise and performance psychology: Research directions to advance the field (pp. 118-132). Oxford: Oxford University Press. doi: 10.1093/oso/9780197512494.003.0009.
  5. Braun-Trocchio, R., Graybeal, A.J., Kreutzer, A., Warfield, E., Renteria, J., Harrison, K., Williams, A., Moss, K., & Shah, M. (2022). Recovery strategies in endurance athletes. Journal of Functional Morphology and Kinesiology, 7(1), article number 22. doi: 10.3390/jfmk7010022.
  6. Chmiel, J., & Nadobnik, J. (2025). Application of electroencephalography (EEG) in combat sports – review of findings, perspectives, and limitations. Journal of Clinical Medicine, 14(12), article number 4113. doi: 10.3390/jcm14124113.
  7. Coutts, A.J., Crowcroft, S., & Kempton, T. (2021). Developing athlete monitoring systems: Theoretical basis and practical applications. In M. Kellmann & J. Beckmann (Eds.), Recovery and well-being in sport and exercise (pp. 17-31). London: Routledge. doi: 10.4324/9781003258117.
  8. Crivelli, D., & Balconi, M. (2022). Neuroassessment in sports: An integrative approach for performance and potential evaluation in athletes. Frontiers in Psychology, 13, article number 747852. doi: 10.3389/fpsyg.2022.747852.
  9. Enes, A., Leonel, D.F., Oneda, G., Alves, R.C., Zandoná-Schmidt, B.A., Ferreira, L.H., Prestes, J., McAnulty, S.R., & Souza-Junior, T.P. (2023). Muscular adaptations and psychophysiological responses in resistance training systems. Research Quarterly for Exercise and Sport, 94(4), 982-989. doi: 10.1080/02701367.2022.2096843.
  10. Franchini, E. (2020). High-intensity interval training prescription for combat-sport athletes. International Journal of Sports Physiology and Performance, 15(6), 767-776. doi: 10.1123/ijspp.2020-0289.
  11. Hernandez-Martinez, J., Cid-Calfucura, I., Valdés-Badilla, P., Franchini, E., García-García, J. M., & Herrera-Valenzuela, T. (2024). Acute and chronic effects of muscle strength training on physical fitness in boxers: A scoping review. Applied Sciences, 14(21), article number 9706. doi: 10.3390/app14219706.
  12. Horokhov, S., & Yaremenko, S. (2024). Methodological approaches in professional training of future specialists in physical culture and sports. Pedagogical Sciences, 27(1), 96-102. doi: 10.33989/2524-2474.2024.1.308746.
  13. Jai, N.A., Rosly, M.M., & Abd Razak, N.A. (2020). Correlating psychophysiological responses of exergaming boxing for predictive heart rate regression models in young adults. IEEE Transactions on Games, 12(4), 398-405. doi: 10.1109/TG.2020.3039838.
  14. Kaya, O., & Gül, G. (2025). The effect of 8-week fast strength training on mixed martial athletes and boxers. European Journal of Physical Education and Sport Science, 12(3), 114-125. doi: 10.46827/ejpe.v12i3.5880.
  15. Kirk, C., Langan-Evans, C., Clark, D.R., & Morton, J.P. (2021). Quantification of training load distribution in mixed martial arts athletes: A lack of periodisation and load management. PLoS One, 16(5), article number e0251266. doi: 10.1371/journal.pone.0251266.
  16. Korobeinikova, I., Kokun, O., Raab, M., Korobeinikova, L., Korobeynikov, G., Kostiuchenko, V., Akustin, V., & Dekha, N. (2024). Psychophysiological states of elite athletes after critical life events. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 28(2), 141-146. doi: 10.15561/26649837.2024.0208.
  17. Korobeynikov, G., Korobeinikova, L., Raab, M., Korobeinikova, I., Danko, T., Kokhanevich, A., Cynarski, W., & Mytskan, T. (2022). Psychophysiological state and decision making in wrestlers. Ido Movement for Culture, 22(5). doi: 10.14589/ido.22.5.2.
  18. Kozin, V., Omelchenko, M., Turchyk, I., & Yesman, I. (2022). Biomechanical and psychophysiological features of qualified veteran boxers of various fighting styles. Health, Sport, Rehabilitation, 8(1), 8-27. doi: 10.34142/HSR.2022.08.01.01.
  19. Kozin, V.Y., Falova, O.Y., Cretu, M., & Cieślicka, M. (2021). Determination of fighting styles of qualified veteran boxers based on cluster analysis of biomechanical and psychophysiological indicators. Health, Sport, Rehabilitation, 7(4), 19-34. doi: 10.34142/HSR.2021.07.04.02.
  20. Lapo, H.M., Chacon-Mikahil, M.P., & Sardeli, A.V. (2024). Psychophysiological factors are not directly associated to heart rate variability in athletes: A meta-analysis. Journal of Mental Health, 8(3), 7-16. doi: 10.29245/2578-2959/2024/3.1323.
  21. Limani, N., & Bulica, B. (2024). Insights into contemporary dynamics of combat sports: A holistic analysis. International Journal of Sport Sciences and Health, 11(23-24), 61-71. doi: 10.62792/ut.sport.v11.i23-24.p2541.
  22. Malikov, N., Tyshchenko, V., Bogdanovska, N., Savchenko, V., Moskalenko, N., Ivanenko, S., Vaniuk, D., Orlov, A., & Popov, S. (2021). Functional fitness assessment of elite athletes. Journal of Physical Education and Sport, 21(1), 374-380. doi: 10.7752/jpes.2021.01036.
  23. McCabe, D., Martin, D., & McMahon, G. (2023). Training load is correlated with changes in creatine kinase and wellness over a 12-week multi-stage preparatory training block for a major competition in international boxers. Physiologia, 3(4), 585-597. doi: 10.3390/physiologia3040043.
  24. Montull, L., Slapšinskaitė-Dackevičienė, A., Kiely, J., Hristovski, R., & Balagué, N. (2022). Integrative proposals of sports monitoring: Subjective outperforms objective monitoring. Sports Medicine-Open, 8(1), article number 41. doi: 10.1186/s40798-022-00432-z.
  25. Mosley, E., & Laborde, S. (2024). A scoping review of heart rate variability in sport and exercise psychology. International Review of Sport and Exercise Psychology, 17(2), 773-847. doi: 10.1080/1750984X.2022.2092884.
  26. Myroshnychenko, Y., Tropin, Y., & Kovalenko, J. (2020). Model characteristics of psychophysiological indicators of qualified kickboxers. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 8(5), 34-44.
  27. Neumann, N.D., Van Yperen, N.W., Arens, C.R., Brauers, J.J., Lemmink, K.A., Emerencia, A.C., Meerhoff, L.A., Frencken, W., Brink, M., & Den Hartigh, R.J. (2025). How do psychological and physiological performance determinants interact within individual athletes? An analytical network approach. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 23(4), 672-693. doi: 10.1080/1612197X.2024.2344108.
  28. Pavelka, R., Třebický, V., Třebická Fialová, J., Zdobinský, A., Coufalová, K., Havlíček, J., & Tufano, J.J. (2020). Acute fatigue affects reaction times and reaction consistency in mixed martial arts fighters. PloS One, 15(1), article number e0227675. doi: 10.1371/journal.pone.0227675.
  29. Pérez, L.R. (2019). The interconnection of the loads in the planning of the training, in the sport of boxing. Podium: Revista de Ciencia y Tecnología en la Cultura Física, 14(2), 181-203.
  30. Podrigalo, L., Romanenko, V., Podrihalo, O., Iermakov, S., Huba, A., Perevoznyk, V., & Podavalenko, O. (2023). Comparative analysis of psychophysiological features of taekwondo athletes of different age groups. Pedagogy of Physical Culture and Sports, 27(1), 38-44. doi: 10.15561/26649837.2023.0105.
  31. Potop, V., Ciorbă, C., Mihaila, I., Mihai, I., Mihailescu, L.E., & Acsinte, A. (2023). Carrying out the methodological approach of the scientific research in the physical education and sport science field. Physical Education of Students, 27(4), 201-211. doi: 10.15561/20755279.2023.0407.
  32. Pruneti, C., Ferrari, S., & Guidotti, S. (2023). A narrative review of heart rate variability as a good index of psychophysical health in athletes and in biofeedback training. Journal of Clinical Sport Psychology, 18(4), 422-449. doi: 10.1123/jcsp.2022-0016.
  33. Reichel, T., et al. (2022). Neurophysiological markers for monitoring exercise and recovery cycles in endurance sports. Journal of Sports Science & Medicine, 21(3), 446-457. doi: 10.52082/jssm.2022.446.
  34. Russell, S., Johnston, R.D., Stanimirovic, R., & Halson, S.L. (2024). Global practitioner assessment and management of mental fatigue and mental recovery in high‐performance sport: A need for evidence‐based best‐practice guidelines. Scandinavian Journal of Medicine & Science in Sports, 34(1), article number e14491. doi: 10.1111/sms.14491.
  35. Rydzik, Ł., Obmiński, Z., Wąsacz, W., Kopańska, M., Kubacki, R., Bagińska, M., Tota, L., Ambrozy, T., Witkowski, K., & Pałka, T. (2024). The effect of physical exercise during competitions and in simulated conditions on hormonal-neurophysiological relationships in kickboxers. Biology of Sport, 41(3), 61-68. doi: 10.5114/biolsport.2024.133662.
  36. Shestak, Y., Mulyk, V., & Okun, D. (2020). Influence of the use of special exercises on the psychophysiological indicators of young boxers aged 15-16 years old. Slobozhanskyi Herald of Science and Sport, 8(6), 85-94.
  37. Slimani, M., Miarka, B., Azevedo Teixeira, R.P., Znazen, H., Tod, D., Nikolaidis, P.T., & Bragazzi, N.L. (2022). Effect of acute boxing training session on cognitive function and psychological states. Medicina Dello Sport, 75(3), 404-412. doi: 10.23736/S0025-7826.22.04166-7.
  38. Stephen, S.J., Shan, G., Banks, S.J., Bernick, C., & Bennett, L.L. (2020). The relationship between fighting style, cognition, and regional brain volume in professional combatants: A preliminary examination using brief neurocognitive measures. Journal of Head Trauma Rehabilitation, 35(3), 280-287. doi: 10.1097/HTR.0000000000000540.
  39. Thompson, A.G., Ramadan, J.H., Alexander, J.S., & Galster, S.M. (2023). Psychophysiology, cognitive function, and musculoskeletal status holistically explain tactical performance readiness and resilience. Journal of Strength & Conditioning Research, 37(12), 2443-2456. doi: 10.1519/JSC.0000000000004580.
  40. Tuxtaevich, A.T. (2023). Features of fatigue and recovery of athletes. American Journal of Biomedical Science & Pharmaceutical Innovation, 3(12), 42-47. doi: 10.37547/ajbspi/Volume03Issue12-08.
  41. Vacher, P., Martinent, G., & Nicolas, M. (2023). From training load to emotional states: A combined transactional and biopsychological approach. International Journal of Stress Management, 30(1), 38-46. doi: 10.1037/str0000201.
  42. West, S.W., Clubb, J., Torres-Ronda, L., Howells, D., Leng, E., Vescovi, J.D., Carmody, S., Posthumus, M., Dalen-Lorentsen, T., & Windt, J. (2021). More than a metric: How training load is used in elite sport for athlete management. International Journal of Sports Medicine, 42(4), 300-306. doi: 10.1055/a-1268-8791.
  43. Wu, C.H., Yang, Y., Xu, X., Wang, N., Li, Q., Geng, L., & Bao, S.J. (2025). Mental fatigue impairs temporal perceptual prediction: A study on boxing performance across skill levels. Sports, 13(5), article number 154. doi: 10.3390/sports13050154.
  44. Yoda, I.K., Tisna, G.D., Suwiwa, I.G., Kusuma, K.C., & Junior, N.K. (2024). Recovery methods to reduce fatigue among athletes: A systematic review and future directions. Journal Sport Area, 9(2), 217-234. doi: 10.25299/sportarea.2024.vol9(2).16928.
  45. Yongtawee, A., Park, J., Kim, Y., & Woo, M. (2022). Athletes have different dominant cognitive functions depending on type of sport. International Journal of Sport and Exercise Psychology, 20(1). doi: 10.1080/1612197X.2021.1956570.
  46. Zadeh, A., Taylor, D., Bertsos, M., Tillman, T., Nosoudi, N., & Bruce, S. (2021). Predicting sports injuries with wearable technology and data analysis. Information Systems Frontiers, 23(4), 1023-1037. doi: 10.1007/s10796-020-10018-3.

ЦИТУВАТИ

Aksiutin, V. (2025). Scientific and methodological approaches to optimisation of training load based on the psychophysiological state of athletes (on the example of boxing and kickboxing). Theory and Practice of Physical Culture and Sports, 4(1), 41-52. https://doi.org/10.69587/tppcs/1.2025.41