ISSN 2786-6432 e-ISSN 2786-6424 UDC 796
Подати статтю

Теорія і практика фізичної культури і спорту

Стаття

Оптимізація спортивно-масової діяльності та фізичної підготовки учнів 14-16 років засобами інтеграції елементів Олімпійського спорту

Ірина Юзковець, Олександр Красов
Взято з Том 4, № 2, 2025 Сторінки 32–40
Отримано
16.04.2025
Доопрацьовано
17.10.2025
Прийнято
24.12.2025
Переглядів
245

Анотація

Метою дослідження було дослідити вплив інтеграції програми «Олімпійська освіта» в шкільні олімпійські ігри та спортивно-масові заходи на рівень фізичної підготовки та розвиток учнів. Методологія дослідження включала порівняльний аналіз, квазіекспериментальне дослідження на базі Переяславського ліцею ім. В. Мономаха та Переяславського академічного ліцею ім. І.  Мазепи, за участю 168 учнів в період з лютого по травень 2024 року та формування алгоритму організації спортивно-масових заходів на основі елементів програми «Олімпійська освіта». Було досліджено, що кожен вид вправ по-різному впливає на розвиток фізичних якостей учнів. Реалізація програми «Олімпійська освіта» сприяє систематичному поєднанню уроків фізичної культури та позакласних спортивно-масових заходів, забезпечуючи комплексний розвиток школярів через інтеграцію навчання, рухової активності та ігрової діяльності. На початку експерименту фізична підготовка учнів експериментальної та контрольної груп була порівняно однаковою, з незначними відмінностями у показниках кардіореспіраторної витривалості, сили, гнучкості та координації. Після проведення занять за програмою «Олімпійська освіта» експериментальна група продемонструвала суттєве покращення всіх показників: середня дистанція за 12-хвилинним бігом Купера становила 2 070± 200 м проти 1 850± 210 м у контрольній групі, кількість віджимань за 1 хвилину зросла до 30 ± 6 разів проти 24 ± 5, гнучкість за тестом «sit-and-reach» досягла 24 ± 5 см проти 19± 5 см, а час шатл-рану (10×5 м) склав 16.2± 1.8 с порівняно з 18.5± 2.1 с. Ці результати свідчать про значне підвищення кардіореспіраторної витривалості, сили, гнучкості та швидкості-координації учнів, які брали участь у гейміфікованих фізкультурних заняттях. Результати дослідження можуть використовувати вчителі фізичної культури та адміністрації шкіл для планування та впровадження програм «Олімпійська освіта», спрямованих на підвищення фізичної активності учнів

Ключові слова

підлітки; рухова активність; спортивно-масова робота; ігри; фізична підготовка, заклади загальної середньої освіти

Використані джерела

  1. Abdrassilov, A., Orynbassarova, Y., & Tvaronaviciene, M. (2023). Exploring environmental factors for the development of sports clusters development. Journal of Environmental Management & Tourism, 14(3), 799-810. doi: 10.14505/jemt.v14.3(67).19.
  2. Alardani, G. (2023). Quality of sports management in Saudi Arabia. International Journal for Quality Research, 17(3). doi: 10.24874/IJQR17.03-04.
  3. Atghia, N. (2022). Comparison of utilization of sports venues in selected universities in Iran and Canada. Journal of New Studies in Sport Management, 3(1), 370-388.
  4. Babalich, V., Sobko, N., Maleniuk, T., Sobko, S., & Kovalova, Y. (2023). Modern trends of physical education and sports in the education system of Ukraine. Amazonia Investiga, 12(71), 199-213. doi: 10.34069/AI/2023.71.11.17.
  5. Bilogur, V., & Andriukaitiene, R. (2021). Management of sports education in times of coronavirus crisis. Humanities Studies, 8(85), 70-81. doi: 10.26661/hst-2021-8-85-07.
  6. Choi, J., Park, K., Lee, J., Kim, S., & Kim, M. (2025). Development of Korea National Sport University through the history of elite sports in South Korea. The International Journal of the History of Sport, 41(13), 1310-1335. doi: 10.1080/09523367.2024.2424795.
  7. Chowdary, P.H., & Thapar, P. (2025). Revolutionizing sports analytics: From hypothesis testing to predictive modeling in the Olympics. In 2025 fourth international conference on smart technologies, communication and robotics (pp. 1-6). Dehradun: IEEE. doi: 10.1109/ICACCM61117.2024.11058703.
  8. Declaration of Helsinki. (2013). Retrieved from https://www.wma.net/policies-post/wma-declaration-of-helsinki-ethical-principles-for-medical-research-involving-human-subjects/.
  9. Fan, C., Lee, D., Johnston, D.S., & Zhang, Y. (2025). Successful operations of private youth sports academies in China: A case study of Cao Yanhua table tennis school in Shanghai. International Journal of Sports Marketing and Sponsorship. doi: 10.1108/IJSMS-03-2025-0089.
  10. Fengyingna, A., Xu, T., Sajadi, S.M., Baghaie, Sh., & Rezaei, R. (2024). Retracted: Optimizing sports development: Identifying and prioritizing key indicators for professional and competitive sports. World Development, 180, article number 106651. doi: 10.1016/j.worlddev.2024.106651.
  11. International Olympic Committee. (n.d.). The fundamentals of Olympic values education: A sports‑based programme. Lausanne: Olympic Foundation for Culture and Heritage.
  12. Kumar, R. (2024). Building a healthy nation: A white paper on Olympic sports and the Indian education system. Journal of Family Medicine and Primary Care, 13(8), 2805-2818. doi: 10.4103/jfmpc.jfmpc_1193_24.
  13. Li, J., & Yuan, L. (2022). The current situation and strategy of Olympic education for primary and secondary school students based on science-technology-engineering-art-mathematics education in the context of physical literacy. Frontiers in Psychology, 13, article number 910599. doi: 10.3389/fpsyg.2022.910599.
  14. Li, M., Wang, J., Xu, J., & Jia, Y. (2025). Determinants of the severity of sports injuries among students in sports disciplines at higher education institutions. Frontiers in Public Health, 13. doi: 10.3389/fpubh.2025.1565393.
  15. Lutsenko, I., Leshchenko, H., Prots, T., Gvozdetska, S., & Omok, H. (2025). Innovations in the methods of teaching physical education in Ukrainian universities: Current state and challenges. Conhecimento & Diversidade, 17(45), 236-257. doi: 10.18316/rcd.v17i45.12388.
  16. Martín-Rodríguez, A., & Madrigal-Cerezo, R. (2025). Technology-enhanced pedagogy in physical education: Bridging engagement, learning, and lifelong activity. Education Sciences, 15(4), article number 409. doi: 10.3390/educsci15040409.
  17. Mason, H.M., King, J.C., Peden, A.E., Leicht, A.S., & Franklin, R.C. (2024). The impact of extreme heat on mass-gathering sporting events: Implications for Australia and other countries. Journal of Science and Medicine in Sport, 27(8), 515-524. doi: 10.1016/j.jsams.2024.04.015.
  18. Rojas Torrijos, J.L. (2024). Broadening the Olympics coverage from the science side of sports. In Olympic and Paralympic analysis 2024: Mega events, media, and the politics of sport: Early reflections from leading academics (p. 32). Bournemouth: The Centre for Comparative Politics and Media Research.
  19. Sattari, M., Yaghini, H.M., Najafzadeh, M.R., & Najafzadeh, F. (2024). The pattern of educational system participation in the development of elite sports. International Journal of Education and Cognitive Sciences, 5(3), 147-156. doi: 10.61838/kman.ijecs.5.3.17.
  20. Schmid, M.J., Örencik, M., Schmid, J., & Conzelmann, A. (2022). Linking sports-related and socio-economic resources of retiring Olympic athletes to their subsequent vocational career. International Review for the Sociology of Sport, 58(5), 809-828. doi: 10.1177/10126902221123881.
  21. Tamayo, A.B., Núñez, P.D.P., Giakoni-Ramírez, F., Flández-Valderrama, J., & Duclos-Bastías, D. (2024). Understanding the significance of Olympic values in adults of Chile and Argentina. International Journal of Evaluation and Research in Education, 13(6), 4420-4428. doi: 10.11591/ijere.v13i6.29904.
  22. Tang, K. (2023). Optimising sports marketing strategy by the internet of things and blockchain technology. International Journal of Grid and Utility Computing, 14(2-3), 229-238. doi: 10.1504/IJGUC.2023.131008.
  23. Wang, N., Jiang, Y., Xu, H., Fang, Y., Zhang, Y., & Wang, Z. (2022). A pre-game evaluation of the tourism legacy of the Beijing 2022 Winter Olympic Games. Journal of Resources and Ecology, 13(4), 578-591. doi: 10.5814/j.issn.1674-764x.2022.04.004.
  24. Whitehead, M. (2020). Aims of physical education. In Learning to teach physical education in the secondary school (pp. 20-35). London: Routledge. doi: 10.4324/9780429264436.
  25. Xia, C., & Lei, X. (2023). Research on optimization of post-competition training methods for competitive sports athletes. Journal of Sport Psychology, 32(2), 95-105.
  26. Xu, X., Huang, C., & Shah, W.U.H. (2024). Financial resources utilization efficiency in sports infrastructure development, determinant of total factor productivity growth and regional production technology heterogeneity in China. Heliyon, 10(5), article number e26546. doi: 10.1016/j.heliyon.2024.e26546.
  27. Ye, L., & Di, P. (2021). Optimizing the regulation and control of sports injury and fatigue of winter Olympic ice and snow athletes based on injury prevention. Revista Brasileira de Medicina do Esporte, 27(2), 79-82. doi: 10.1590/1517-8692202127022021_0026.
  28. Yu, J.E. (2022). Exploration of educational possibilities byfour metaverse types in physical education. Technologies, 10(5), article number 104. doi: 10.3390/technologies10050104.
  29. Zhan, X., Clark, C.C., Bao, R., Duncan, M., Hong, J.T., & Chen, S.T. (2021). Association between physical education classes and physical activity among 187,386 adolescents aged 13-17 years from 50 low and middle-income countries. Journal de Pediatria, 97, 571-578. doi: 10.1016/j.jped.2020.11.009.
  30. Zhou, Y., Wang, L., Wang, B., & Chen, R. (2021). Physicalactivity during physical education in elementary school in China: The role of teachers. Physical Education and Sport Pedagogy, 27(4), 409-421. doi: 10.1080/17408989.2021.1903410.

ЦИТУВАТИ

Yuzkovets, I., & Krasov, O. (2025). Optimisation of sports and physical education activities and physical training for students aged 14-16 through the integration of Olympic sports elements. Theory and Practice of Physical Culture and Sports, 4(2), 32-40. https://doi.org/10.69587/tppcs/2.2025.32